The Witcher 3: Wild Hunt Remastered · «Північний вітер» · Речі

Створює ×1 · Рецепт виготовлення бомби, що вибухає при зіткненні.

Інгредієнти ×1 · Рецепт виготовлення бомби, що вибухає при зіткненні.

Ефективні засоби · Вибравши погожу днину, Дівчина пішла в долину, Де дерева, скелі й дебр. Глип — а там могутній вепр! «Не займай мене, — благає, — Я заручена тепер!» Але вепр жалю не знає: Ухопив дівча — і зжер. — Інґвар Качур, поет, прозаїк, перекладач Вепри — вони ж дикі кабани — і справді дикі в усіх сенсах: вони неприборкані, лихі й люті. Чимало жителів віддалених кедвенських сіл і донині вірить, що улюблена їжа вепрів — це молоді дівчата, та насправді ці звірі зазвичай утамовують голод різним корінням і жолудями. Однак рослинна дієта аж ніяк не применшує загрози, яку вони несуть. Кремезні тіла й гострі зуби цих укритих щетиною звірів ніби спеціально створені для бою. Крім того, матінка природа наділила їх двома парами ікл: верхніми «трубками» й нижніми «шаблями» — і сумарний ефект цього озброєння робить їх справжнім лісовим жахіттям і загрозою для всіх, хто в ліс заходить або там живе: хоч людей, хоч гуманоїдів, хоч для кого. А ще у вепрів тверді рила, які часто називають «хрюкалами» з огляду на звуки, які вони видають: хрюкання й рохкання, що нагадує хропіння надзвичайно огрядного чоловіка. Селяни також вірять, що вепри вкрай дратівливі й коли розлютяться, то трощать паркани й вижирають картоплю, зганяючи таким чином злість. Іноді вони ведуть самітний спосіб життя, однак зазвичай їх можна побачити в невеличких стадах по 3–5 особин.

Ефективні засоби · Вибравши погожу днину, Дівчина пішла в долину, Де дерева, скелі й дебр. Глип — а там могутній вепр! «Не займай мене, — благає, — Я заручена тепер!» Але вепр жалю не знає: Ухопив дівча — і зжер. — Інґвар Качур, поет, прозаїк, перекладач Вепри — вони ж дикі кабани — і справді дикі в усіх сенсах: вони неприборкані, лихі й люті. Чимало жителів віддалених кедвенських сіл і донині вірить, що улюблена їжа вепрів — це молоді дівчата, та насправді ці звірі зазвичай утамовують голод різним корінням і жолудями. Однак рослинна дієта аж ніяк не применшує загрози, яку вони несуть. Кремезні тіла й гострі зуби цих укритих щетиною звірів ніби спеціально створені для бою. Крім того, матінка природа наділила їх двома парами ікл: верхніми «трубками» й нижніми «шаблями» — і сумарний ефект цього озброєння робить їх справжнім лісовим жахіттям і загрозою для всіх, хто в ліс заходить або там живе: хоч людей, хоч гуманоїдів, хоч для кого. А ще у вепрів тверді рила, які часто називають «хрюкалами» з огляду на звуки, які вони видають: хрюкання й рохкання, що нагадує хропіння надзвичайно огрядного чоловіка. Селяни також вірять, що вепри вкрай дратівливі й коли розлютяться, то трощать паркани й вижирають картоплю, зганяючи таким чином злість. Іноді вони ведуть самітний спосіб життя, однак зазвичай їх можна побачити в невеличких стадах по 3–5 особин.

Ефективні засоби · До краю ставка підійшла дівчина. Там, серед пахучих лілій і широкого латаття, вона побачила крихітну жабку, у якої на бородавчастій голівці красувалася золота корона. Зачарована цією дивовижною істотою, дівчина взяла її до рук і ніжно поцілувала. У ту ж мить жабка обернулася на вродливого принца. У пориві щирої вдячності він одразу ж попросив її руки. — Народна казка, автор невідомий У давніх казках завжди є зернятко істини. Не стала винятком і легенда про принца-жабу. Принаймні так вирішили мешканці Оксенфурта, коли дізналися, що у міській каналізації причаїлася потворна ропуха. Проте жінки, що вирушали на її пошуки в надії знайти кохання й краще життя, знаходили зовсім не казковий кінець. Замість милої жабки вони зустрічали кровожерливе чудовисько, яке не лише не дозволяло себе цілувати, а й жорстоко пожирало всіх, хто втрапляв у його слизувате лігво.

Ефективні засоби · Ти колись чув, щоб чудовисько ставило воза посеред дороги й чекало в засідці? Вони ж для цього занадто тупі! — Еґілл, воїн із Гіндарсф’яллу

Ефективні засоби · Я за життя якого тільки бридоття не бачив: мурени, міноги, плавунці... Але такого — ніколи! — Б’єрґ, корабельник з Кер-Трольде

Ефективні засоби · Першого стихійника вогню створив Рансант Альваро. На жаль, полум’я поглинуло його лабораторію і вщент спалило будівлю, де вона була, — а разом з нею і цілий квартал. — Тарвікс Сандоваль, «Походження магічної аркани» Вогонь — найбільш руйнівна з усіх стихій, тож немає нічого дивного, що істота, яка є її втіленням, аж настільки смертоносна. Стихійників вогню створюють за допомогою складних магічних ритуалів з єдиною метою: руйнувати. І цю мету вони втілюють з нищівною рішучістю.

Ефективні засоби · Стережіться, вашмосці, бо під цим мостом угніздилися некери. Як проїдете усі вкупі, без затримок, то вам нема чого боятися. Але якщо у возі репне вісь і ви там застрягнете... Заплющуйте очі й моліться до Мелітеле. — Курт Гаммерсбах, міський вартовий у Венґерберґу Окремий некер незагрозливий. П’ять — небезпечні. А десять уже здатні пересилити навіть досвідченого вбивцю чудовиськ. Особливу загрозу становлять більші, сильніші особини, відомі як некери-воїни, а також рідкісний підвид некерів, знаний як здухачі.

Ефективні засоби · Кажуть, шо водяні баби — то жінки утопців. Якшо то правда, то нема ніц дивного, шо вони такі злостиві стерва. — Шимгель з Мутновод Існують оповідки про те, як водяні баби й водниці удають із себе заблукалих бабусь і так заманюють мандрівників до своїх хистких халуп на мочарах. Та насправді лишень сліпець або підсліпуватий п’яндилига може сплутати огидну твань і гнилу падаль у лігві водяної баби із затишком сільської хатини, а саму бридку бабу — з безневинною бабусею. Їхні майже двометрові тіла зморщені й усипані бородавками, а шкіра має трупний колір і смердить багнюкою і рибою. Зі спин у них стирчать кістяні виростки довжиною у дві п’яді, а доповнює картину волосся, що скидається на плутанину водоростей і кігтів, яких навіть вовкулака не посоромився б.