Досліджувати світ

The Witcher 3: Wild Hunt Remastered · Вепр · Бестіарій

Вибравши погожу днину, Дівчина пішла в долину, Де дерева, скелі й дебр. Глип — а там могутній вепр! «Не займай мене, — благає, — Я заручена тепер!» Але вепр жалю не знає: Ухопив дівча — і зжер. — Інґвар Качур, поет, прозаїк, перекладач Вепри — вони ж дикі кабани — і справді дикі в усіх сенсах: вони неприборкані, лихі й люті. Чимало жителів віддалених кедвенських сіл і донині вірить, що улюблена їжа вепрів — це молоді дівчата, та насправді ці звірі зазвичай утамовують голод різним корінням і жолудями. Однак рослинна дієта аж ніяк не применшує загрози, яку вони несуть. Кремезні тіла й гострі зуби цих укритих щетиною звірів ніби спеціально створені для бою. Крім того, матінка природа наділила їх двома парами ікл: верхніми «трубками» й нижніми «шаблями» — і сумарний ефект цього озброєння робить їх справжнім лісовим жахіттям і загрозою для всіх, хто в ліс заходить або там живе: хоч людей, хоч гуманоїдів, хоч для кого. А ще у вепрів тверді рила, які часто називають «хрюкалами» з огляду на звуки, які вони видають: хрюкання й рохкання, що нагадує хропіння надзвичайно огрядного чоловіка. Селяни також вірять, що вепри вкрай дратівливі й коли розлютяться, то трощать паркани й вижирають картоплю, зганяючи таким чином злість. Іноді вони ведуть самітний спосіб життя, однак зазвичай їх можна побачити в невеличких стадах по 3–5 особин.