The Witcher 3: Wild Hunt Remastered · «Самум» · Речі

Створює ×1 · Рецепт виготовлення бомби, що вибухає при зіткненні.

Інгредієнти ×1 · Рецепт виготовлення бомби, що вибухає при зіткненні.

Ефективні засоби · Мандрівний лицар, бува, здолає ґуля, а селянин зі зграєю собак інколи може й загнати в кут ведмедя. Та варто все ж розуміти, що навіть найкращий сталевий обладунок, навіть ключиця самого святого Плеґмунда не врятують смертного чоловіка в сутичці зі створіннями, що живуть глибоко під землею. – ветеран туссенської княжої варти під час напучування новобранців

Ефективні засоби · У надрах землі проживають надзвичайно могутні й страхітливі звірі. І якби одного дня вони вирішили видертися на поверхню, усім нам був би гаплик у перший же день. – Рамус Венденрац, магакамський штейгер. Більшу частину життя шарлеї проводять глибоко під землею, ніяк не контактуючи із горішнім світом. Однак інколи вони вилазять з-під землі й пожирають людей, яких їм вдається спіймати. Також деякі шарлеї риють ходи близько від поверхні, через що обвалюються будинки й стаються землетруси. Шарлеї сліпі, тож орієнтуються в просторі завдяки тому, що вони чуйні до вібрацій і шумів. Тому найкраща тактика в бою з ними — кинути щось важке або гучне в найближчий валун або стіну. Далі треба мовчки молитися, щоб звір покотився на звук, врізався в перешкоду — це його приголомшить.

Ефективні засоби · Кров на стелі, кишки на стінах... Схоже, тут побував ґаркайн. – Ян з Лан-Ексетера, слідчий і капітан міської варти. Ґаркайни, як і фледери — це надзвичайно небезпечні вампіри, сильніші навіть за бісів. Зустріч із ними майже завжди завершується летально, тому очевидців їхніх нападів напрочуд мало. З рапортів міських вартових Лан-Ексетера за 1104 рік, у яких описується напад трьох ґаркайнів на місто (згодом їх убив відьмак, такий собі Олів’є з Ґулети) відомо, що ці жахливі чудовиська не вдовольняються самим лише питтям крові своїх жертв. Оглянувши залите кров’ю місце злочину й розкидані там нутрощі, слідчі дійшли висновку, що ґаркайни з величезним задоволенням розривають жертв на шмаття й порпаються в їхніх кривавих кишках.

Ефективні засоби · Гладіаторські бої на величезних аренах — одна з найпопулярніших розваг у Нільфґаарді. Зазвичай на них б’ються спеціально підготовані раби, але інколи власники арен випускають на бій проти людей чудовиськ. Шарлея, з яким Ґеральту довелося битися на ристалищі, імператорові подарувала його близька родичка, княгиня Анна-Генрієтта. Звіра спіймали ще молодим, а до участі в розважальному бою його готували нільфґаардські дресувальники. Однак це не значить, що його приручили — його дикість і вроджена жорстокість нікуди не поділися. Усі представники цього виду глухі, і цей шарлей теж не був винятком, проте з ювелірною точністю міг визначати місцеположення супротивника завдяки ехолокації. Він мав товстий панцир, а його шкірі були майже не страшні порізи. Також це створіння могло згортатися в клубок і котитися на противників. Однак шарлей мав відносно вразливу ділянку на животі, яка відкривалася в разі невдалої атаки. Хоч їхній бій видався довгим і важким, Ґеральт усе ж здолав шарлея. А коли княгиня, присутня на трибуні, закликала його прикінчити чудовисько, він виконав її волю.

Ефективні засоби · Може здаватися, що ґаркайни таять до людей невимовну ненависть. Та зрештою, знаючи людську природу, важко їм дорікати. – Аґнес з Мірквіду, друїдка-фламініка й науковиця

Ефективні засоби · З’їв лише нутрощі. Перебірливий. — Ґеральт із Ривії

Ефективні засоби · З жалем повідомляю, що під час полювання син вашої світлості наткнувся на біса. Він загинув від лап чудовиська на місці, а разом з ним — і його зброєносець, провідник, загоничі, свита із селян і всі гончаки. — Кавін Єлл, управитель маєтку Віллепінів під Визімою Біси — це ходячі гори м’язів з рогатими головами й зубастими пащеками. Як і букачі (їхні рідкісніші родичі), вони живуть у гущавинах лісів, на мочарах і багновищах. За змоги вони намагаються уникати людей, але коли такої змоги немає, то їх убивають, і то завиграшки.

Ефективні засоби · Сильвани жорстокі, жадібні й підступні. Та мені вони все одно приємніші, ніж dh’oine. — Євінн, легендарний командир скоя’телів Сильвани та споріднені з ними бубаки — надзвичайно рідкісні лісові створіння, у зовнішності яких поєднуються риси цапа й огрядної людини. Вони радше нешкідливі — їхні контакти з людьми зазвичай обмежуються дрібними (хоча й дошкульними) витівками та під’їданням збіжжя й городини на полях.