Досліджувати світ

The Witcher 3: Wild Hunt Remastered · Божатко · Бестіарій

Ще не так давно в околицях сіл було повно приязних до людей створінь і духів-опікунів. Нині ж уже майже неможливо натрапити на гука, болібошку чи мамуна. А першими завжди зникають божатка — така вже ціна поступу цивілізації. — З передмови до «Утраченого світу» Професора Дорреґарая Божата (іноді їх плутають з болібошками) — це лісові створіння, що проживають у норах і встелених мохом трухлявих пнях на околицях людських поселень. Вони нагадують дітей — як виглядом, так і поведінкою — і так само як і діти, обожнюють пустощі. Божата відчувають глибоку прив’язаність до свого місця проживання й роблять добрі вчинки та опікуються тими, хто живе на їхній території. Вони дбають як про людей, так і про тварин, але як створіння від природи сором’язливі, воліють робити це непомітно. Божат приваблюють радощі й невинність, тому вони люблять товариство дітей і загалом оприявнюються тільки перед молоддю. Ці працьовиті й розумні створіння охоче роблять дрібні послуги тим, хто живе під їхньою опікою, а натомість просять тільки пошани до себе й оплати у формі їжі та вживаних знарядь. Їх легко образити грубощами, невдячністю чи просто поганою поведінкою. А ще божата високо цінують тишу й спокій. Коли село, за яким доглядає божатко, стає занадто людним, або ж його мешканці забувають старі звичаї, воно назавжди покидає свою нору й вирушає в незвідані далі.